JBL Test Cu - тест на вміст міді

Тест для точного визначення вмісту міді в прісній та морській воді
• Рекомендований вміст міді при обробці води препаратом Оодініум: 0,3 мг/л
• Високоточний тест на показники вмісту міді Градація показників: 0,15; 0,3; 0,45; 0,6; 0,8; 1,2; 1,6; 2,0 мг/л
• Використовується також для перевірки водопровідної води, в якій не повинно бути міді
• Допомагає при дозуванні медовмісних ліків і препаратів, оскільки вміст міді не повинен перевищувати 0,3 мг/л, а надто маленька доза не чинить лікувального впливу
вимірювання та регулярного контролю рівня вмісту міді в акваріумах з прісною та морською водою, а також у водопровідній воді в діапазоні 0,15 – 2 мг/л (ppm). Завдяки розробленій фірмою JBL технології навіть у злегка забарвлених акваріумах, в результаті, наприклад, фільтрації через торф або обробки води медикаментозними засобами, можна досягти точних і надійних результатів. Навіщо тестувати? вплив на клітини. На фільтрові бактерії, наприклад, рівень вмісту міді 0,03 мг/л вже згубно впливає. Водорості реагують на шкідливий вплив міді за показника 0,1-10 мг/л.

Мідь як ліки Вищі організми, наприклад, риби переносять вищі показники вмісту міді у воді, ніж примітивні організми. Тому мідь використовують у боротьбі проти паразитарних хвороб риб. Класична сфера застосування – обробка прісної та морської води медомістким препаратом при нападі на риб джгутиконосців сімейства Оодиніумів. У такому препараті повинен дотримуватися показник вмісту міді 0,3 мг/л (наприклад, JBL Oodinol). Цей показник повинен дотримуватися, бо при нижчому показнику вмісту міді не слід очікувати лікувального впливу, а при вищому він може стати небезпечним для риб. Залежно від жорсткості води мідь вступає в більш-менш міцні сполуки з речовинами, що утворюють жорсткість, і випадає в осад у вигляді карбонату міді. Цей процес розвивається особливо швидко у морській воді. Карбонат міді, що випав в осад, осаджується на дні акваріума. За певних умов (зміна значення рН, подача СО2, діяльність мікроорганізмів) може знову перейти у воду. Шляхом багаторазової обробки надмірна кількість міді може бути зібрана та видалена з акваріума, бо в іншому випадку, перейшовши у воду, мідь може призвести до смертельного отруєння риб. З цієї причини обробка риб медовмісними препаратами повинна здійснюватися в карантинному резервуарі! В акваріумах з морською водою, населеною коралами та іншими безхребетними, мідь ніколи не повинна бути в дозах більших, ніж це необхідно для покриття потреби мешканців акваріума в цьому мікроелементі. Використовуйте для цієї мети JBL TraceMarin. Як мідь з'являється в акваріумі? Крім вже згаданої можливості попадання в акваріум разом з медикаментами проти паразитарних захворювань, мідь може потрапити в акваріум, перш за все, через водопровідну воду. Для водозабору використовувалися і найчастіше досі використовуються мідні труби. І в системах водопідготовки також є мідні труби. При тривалому знаходженні у воді такої труби значна кількість міді може розчинитись у воді. При використанні дощової води, яка стікає по мідному ринві, існує небезпека попадання міді в акваріум. Ніколи не слід використовувати в акваріумі металеві предмети, що містять мідь, наприклад, трубофіттинги з латуні або з олов'яно-цинкової бронзи, а також насоси з корпусом або ротором з цього матеріалу. Багато поширених нині засоби боротьби з равликами та водоростями також містять мідь. З ними треба обходитися так само, як це було описано вище щодо медикаментів.

Як видаляти?
Велика кількість міді, яке зібралося на дні акваріума через застосування медовмісних препаратів, слід видаляти тільки шляхом тотального очищення дна з видаленням всього донного грунту. акваріум від занесення надлишків міді разом із водопровідною або дощовою водою. Щоб уникнути максимальних показників міді в акваріумі, рекомендується протягом декількох хвилин пропускати водопровідну воду. При використанні ринви з міді збирання води слід здійснювати тільки через годину після початку дощу. З приводу використання систем водопідготовки слід зауважити, що важкі метали (мідь та ін.) не видаляються з їх допомогою з води, а лише постачаються свого роду захисною «оболонкою», завдяки чому виявляються нешкідливими для риб. Згодом вони у вигляді мікроелементів споживаються рослинами. При дійсно нейтральному показнику вмісту міді у воді приблизно через годину після закінчення водопідготовки можна здійснювати фільтрацію води через активоване вугілля (наприклад, JBL Carbomec active) і через один день видалити з фільтра і викинути мідь, що зібралася там, разом з вугіллям. Тяжкі метали, з системою водопідготовки оболонкою, абсорбуються активованим вугіллям і видаляються разом з ним з фільтра. Тяжкі метали без подібної оболонки не можуть бути видалені через активоване вугілля. Що вимірюється? Тест на мідь може виміряти лише кількість міді, розчинену у воді. Відкладення міді на дні акваріума не вимірюються тестовими засобами 1. 2 тестові пробірки кілька разів промийте тестованою водою 2. В обидві пробірки наберіть прикладеним шприцом по 5 мл тестуючої води 5, в одну з|із| додайте ще 5 крапель реагенту 2 і перемішайте
4. Для повного прояву кольору дайте розчину постояти 10 хвилин при вимірі показника вмісту міді в прісній воді і 15 хвилин - у морській воді 5. Обидві пробірки помістіть в компараторний блок, при цьому пробірку з реагентами проба) з боку вирізу 6. Компараторний блок з обома пробірками помістіть на картку кольору таким чином, щоб пробірка з водою без реагенту знаходилася над колірними полями, а пробірка з реагентом - над порожніми полями колірної картки. Компараторний блок пересувайте за кольоровою шкалою до тих пір, поки колір проби, що містить реагент, не буде відповідати кольору сліпої проби. Зберігати вдалині від джерел займання, не курити!